Усі випускники вишів, закінчивши навчання, зіштовхуються з проблемою працевлаштування. Майже всі роботодавці вимагають стаж роботи. Але де ж його взяти, якщо ти щойно переступив поріг університету?
Наразі доволі розповсюджений вид практичного навчання – це стажування, або «іспитовий термін». Його призначає роботодавець, щоб побачити, на що здатен потенціальний співробітник і чи зможуть вони співпрацювати в подальшому. Також за цей термін реально навчитися того, чого досі раніше не знав і не бачив. Проте й тут є свої нюанси, які варто передбачити.
Безкоштовне стажування
Здебільшого, іспитовий термін не оплачується. А якщо й можливо отримати гроші, то не всю суму від заробітної платні. Офіційно в законах ніде не прописаний той факт, що роботодавець зобов’язаний виплачувати кошти за проходження практики чи стажування. Це – особиста справа кожного підприємства. Проте й неодноразово траплялися випадки, коли стажер, пройшовши близько місяця практики, отримує відмову й чує слова: «Вибачте, Ви нам не підходите». Кожен відчуває обурення – місяць безкоштовно працювати, не покладаючи рук!
Платне стажування або практика
Але є й такі випадки, коли за проходження практики доводиться платити самому практиканту. Проте це не завжди означає, що ви потрапили до рук аферистів. Яскравий приклад – адвокатське стажування. Згідно з «Положенням про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю», йдеться про наступне: «9. Стажування є платним. Розмір внеску за проходження стажування встановлюється Радою адвокатів України, окремо для кожного з регіонів». Згідно з останніми даними, цього року в Києві така плата становить 30 мінімальних заробітних плат. Більше того, адвокатське стажування проходить у вільний від основної роботи час.
Освіта у ВНЗ – це також стаж
Вища освіта, базові 4-5 років бакалаврату та приблизно 1,5 роки магістратури, теж вважаються професійним стажем. Проте на нього мало хто звертає уваги, та й не всі випускники цим цікавляться. Згідно з чинним законодавством України, після закінчення вищого навчального закладу, роботодавець повинен внести до трудової книжки випускника запис на основі диплому та зарахувати навчання як загальний стаж роботи.
Ще один момент – державні ВНЗ мають надати місце роботи своїм випускникам. Згідно з Законом України «Про працю» (стаття 197), «молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Журнал «Я, студент» запитав, чи варто погоджуватися на стажування у безпосереднього роботодавця – шеф-редактора фінансового порталу «Мінфін» Ольги Левкович, і отримав таку відповідь: «Практику важливо проходити, щоб зрозуміти, чи насправді «твоя» професія, на яку ти вчишся. Це своєрідний виклик самому собі: чи витримаєш ритм роботи, чи вистачає власних знань, чи готовий вчитися новому. Звичайно ж, за умови, що програма практики продумана, якісна, складна, але цікава. Практика може показати, що майбутня професія не приносить задоволення або ж, навпаки, захоплює і надихає».
У будь-якому разі слід пам'ятати, що практика – це своєрідне навчання. Як-то кажуть, це – винятки з теоретичних практик. Тим паче, законодавством встановлено всього півроку навчальної практики для студентів, а тому по можливості варто шукати додаткову. Адже побутує фраза серед роботодавців для студентів: «А тепер забудьте все, що ви вчили в університеті». Щоб такого не трапилося, варто підкріплювати свої знання практикою.
