«Книжковий Арсенал-2016»: правильний напрямок руху України
До Всесвітнього дня книги і авторського права у Мистецькому Арсеналі відбувся VI міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Усі кияни та гості столиці мали змогу познайомитися з новинками книжкового ринку, як вітчизняного, так і закордонного.
«Книжковий Арсенал» – це мода на читання, такий собі Fashion Week для книги. Де кожне видавництво має змогу пройти «червоною доріжкою» та продемонструвати свою нову неповторну обкладинку, познайомити присутніх зі своїми колекціями-2016 та поділитися планами на майбутнє.
Майданчики (Кафе Європа, Меридіан, Къырым, Вулична сцена, Фарби та ін.) дали змогу «кутюр’є» розповісти про джерела натхнення, задуми та ідеї, дати поради майбутнім читачам та відкрити секрети занурення і розуміння своїх творів. Можна сотню разів перечитувати книжку й історію її створення – і нічого не зрозуміти; і достатньо почути декілька слів, прочитаних автором, щоб тобі відкрилася ця дивовижна загадка.
Окрім спілкування про літературні новинки, відбулося безліч дискусій щодо майбутнього книжки, та й узагалі української культури. Майстер-класи з виготовлення, оздоблення та ілюстрації книжок, покази документальних фільмів, пісні, читання віршів… Усе було оповите атмосферою натхнення.
«Книжковий Арсенал» – це платформа… Платформа можливостей. Можливостей для читачів знайти омріяну книжку чи можливостей для книжкових «гурманів» підібрати щось незвичне; можливість для авторів донести «слово», пробити стіну й занурити відвідувачів у вир власноствореного світу; можливість залишити свої відбитки на камінці української культури й по крихті перетворити його на величну споруду. Він несе безліч можливостей для кожного, хто приходить; до речі, потрапити сюди не так і легко. Черги тягнулися за сотні метрів, люди вражали стійкістю та стриманістю. Ввічливо чекаючи, вони ділилися враженнями від попередніх днів чи проектували картинку майбутньої пригоди. Хтось вдало підкреслив, що ця черга ілюструє правильний напрямок руху України.
Символічно, що в XX сторіччі Арсенал слугував військовим складом, де зберігалася та ремонтувалася зброя; а вже в XXI став осередком культури. «Книжковий Арсенал» добре ілюструє позитивну тенденцію: якщо раніше за свободу та розвиток боролися зброєю, то зараз – словом.
Це зустріч поколінь... Сторічь... Епох.
«Книжковий Арсенал», у першу чергу, це люди, це спілкування, це оказія отримати нові знання та знайомства, а головне – це доказ того, що нам є чим пишатися; ми маємо безліч людей, які творять новітню українську культуру, і ще більше – які цікавляться нею. Він поєднав людей різних за віком, професією та статусом. Де б ви ще побачили депутатів, міністрів та колишніх президентів, які смиренно чекають своєї черги, щоб придбати книжку?
«Люди перестають мислити, коли перестають читати»
Дідро
«Я мислю, отже, я існую»
Декарт
Завдяки «Книжковому Арсеналу» українська культура проіснує трохи довше.
Фото автора
