«Старовина Ден був чоловік, що треба! Він навчив мене всього: як говорити, одягатися, як подати себе – все, що личить справжньому джентльмену».
Це цитата з фільму режисера База Лурмана, знятого за мотивами однойменного роману Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі». У стрічці екранізовані 20-ті роки, коли культура спілкування та образ джентльмена були дещо іншими, ніж сьогодні. Але ХХІ століття наділене своїм образом джентльмена. Поняття «джентльмен» змінювалося і розвивалося з плином часу, пройшовши шлях від позначення людини неодмінно високого класу до просто добре вихованого та врівноваженого чоловіка, що дотримується певних правил поведінки.
Особливо це явище набуло поширення в Англії XIX століття, поклавши початок стійким асоціаціям цього слова з образами вусатих чоловіків у високих циліндрах і фраках. Але, зрозуміло, головною відмінною рисою джентльмена були не одяг і капелюх, а сувора відповідність принципам так званого «Кодексу джентльмена».
Ось кілька правил спілкування для джентльменів, які прийшли до нас з тієї епохи. Деякі з них видадуться сьогодні смішними, інші – навпаки, напрочуд актуальними. Вперше Кодекс був опублікований в 1875 році в праці «A gentleman's Guide to Etiquette» автора Cecil B. Hartley.
Навіть якщо Ви впевнені, що Ваш опонент абсолютно неправий, ведіть дискусію спокійно, висловлюйте аргументи і контраргументи, не переходячи на особистості. Якщо Ви бачите, що співрозмовник непохитний, переведіть розмову на іншу тему, залишаючи йому можливість зберегти обличчя, а Вам – уникнути роздратування.
(На замітку студентам-юристам) Майте, якщо хочете, стійкі політичні переконання. Але не виставляйте їх при будь-якій нагоді, і не змушуйте інших людей погоджуватися з Вами. Вислуховуйте спокійно інші думки про політику і не вступайте в запеклі суперечки. Нехай Ваш співрозмовник подумає, що Ви поганий політик, але не дайте йому привід засумніватися, що Ви – джентльмен.
Ніколи не перебивайте того, хто говорить. Ще гірше закінчувати за людину її думку. Дослухайте до кінця анекдот або історію, навіть вже знайому Вам.
Вершиною невихованості є відволікання під час розмови на свій годинник або записну книжку. Навіть якщо Ви втомилися і Вам нудно, не показуйте цього.
Не намагайтеся довести свою правоту за допомогою підвищення голосу або через приниження інших. Будьте завжди люб'язні та привітні.
Менше приділяйте уваги власній персоні. Джентльмен, як правило, скромний. Перебуваючи в суспільстві, він може відчувати, що в інтелектуальному плані вище за тих, хто знаходиться навколо нього, але він не буде прагнути показати свою перевагу. Він також не буде зачіпати теми, з яких співрозмовники не володіють відповідними знаннями. Все, що говорить джентльмен, завжди позначене ввічливістю та повагою до почуттів і думок інших.
Не менш важливим, ніж уміння добре говорити, є вміння із зацікавленістю слухати. Саме воно робить людину чудовим співрозмовником.
Повний текст матеріалу читайте в № 10 за 2013 рік