Чи варто зустрічатися з одногрупником або одногрупницею? Закоханість – це прекрасний стан, який наповнює тебе життям та радістю, додає сил та впевненості. Та що робити, якщо стріла амура влучила у спину особи з твоєї групи? На що треба звернути увагу, і чи варто взагалі починати зустрічатись з одногрупником/одногрупницею?
Тут є як свої плюси, так і мінуси:
Чом би й ні?
Початок нових стосунків – це завжди яскравий період. Вам хронічно не вистачає одне одного і хочеться постійно бути разом. Саме тут і 
з’являється перший плюс стосунків із одногрупником/одногрупницею. У вас буде можливість проводити разом мінімум половину дня, а можливо – і весь день. Ви можете ходити до університету, сидіти на парах і робити домашні завдання разом зі своєю половиною. Але, я впевнений, що й цього часу вам буде недостатньо. Задні парти ідеально підійдуть для більш комфортного спілкування новоспечених сіамських близнюків кохання.
Чому ні…
Тут же, з першого пункту, випливає і мінус. Ваші почуття можуть нашкодити навчанню. Ви можете робити домашні завдання разом або ж разом їх не робити. Також, особливо, якщо ви сидите разом, погіршується засвоєння навчального матеріалу. Розглядати вушко своєї пари набагато цікавіше, ніж слухати лекцію про роль маркетингу в економіці. Треба мати дуже міцну силу волі та концентрацію, щоб не відволікатись на метеликів у животі.
Але чом би й ні?
У вас завжди є людина, яка в будь-якому разі буде сміятись над вашим жартом, навіть якщо після його озвучення в аудиторії заспівали цвіркуни. Для вашої половини ви будете найвагомішою та найсмішнішою людиною в усьому навчальному закладі. До того ж, можна заробити собі декілька балів, якщо допомогти відповісти на запитання, що поставило вашу пару в глухий кут, або допомогти зі складним завданням. Стати героєм ще ніколи не було так легко.
Чому, власне, ні
На жаль, «не всі можуть дивитися в завтрашній день», а тому не можна бути впевненим, що ваші стосунки – це назавжди. Дуже прикро, коли
ви розійшлися через місяць, а вчитися разом вам ще 4 роки. Добре, якщо ви припиняєте стосунки і залишаєтесь при цьому друзями. Але так виходить не завжди. Саме тому потрібно заздалегідь спитати себе: чи справді я хочу бути з цією людиною або ж це миттєвий імпульс, який потягне за собою тяжкі погляди і неприємні обговорення.
Звичайно, не можна вирішити це питання, посилаючись тільки на ці пункти. Кожна ситуація – індивідуальна, а ці пункти можуть стати лише додатковим фільтром для більш ясного плану дій. У всього є свої наслідки, завжди є певний ризик. Ніколи не знаєш, що трапиться далі. Іноді ризик вартий винагороди, тому добре все зважте, впевніться, що це не сплеск гормонів, та дійте. Пам’ятайте: це не рішення, яке приймається мозком, а всім відомо, що серцю не накажеш.
