Фактчекінг лише для журналістів?

Фактчекінг – це перевірка фактів та явищ, які викликають недовіру. Іншими словами - розпізнання фейків. Певно, всі пам’ятають той випадок з жінкою, яка народила 10 дітей одразу. А невдовзі виявилось, що це все був лише черговий фейк. Клініка, в якій жінка народжувала, та соціальні служби просто не змогли підтвердити цю сенсацію.

Отож, фейків в нашому житті вистачає. Деякі з них є нешкідливими та не мають ніякого впливу на наше життя, однак інші – спричиняють паніку та серйозну дезінформацію в суспільстві. Саме тому мати базові навички фактчекінгу має кожен.

Раніше перевіркою фактів користувалися лише журналісти для аналізу тверджень політиків та інших лідерів думок. Однак часи змінюються. Зараз цей метод використовують і звичайні люди, які просто хочуть бути впевненими в правдивості інформації, яку щодня споживають. Цікава ситуація виходить: спочатку журналісти перевіряли інформацію на наявність фейків, а тепер читачі «чекають» її, аби переконатися у доброчесності медійників.


Невеличка довідка по розпізнанню фейків:


1. Спершу розпізнати матеріал, який викликає сумнів.

Як такий розпізнати?

Перший дзвіночок – власні судження автора, особливо якщо матеріал інформаційний. Адже якщо автор порушив один журналістський стандарт, то з легкістю може зробити це вдруге. Далі – посилання на першоджерело. Якщо є – прекрасно, але варто ще перейти на нього, воно може бути банально недоступним. Ще трохи ознак: сенсаційність ( за таких умов журналісти іноді забувають перевіряти факти), емоційність, відсутність альтернативної точки зору, використання слів «шок», «жах», «вперше в історії» та подібних до них.

2. Знаходимо першоджерело. Важливо не просто перейти за посиланням, якщо таке є, а перевірити цитату. Далі - знайти дату відомої раніше публікації.

3. Шукаємо, які ще джерела публікували матеріали схожого змісту.

4. Якщо вдалося зрозуміти, який сайт опублікував цю новину вперше, встановлюємо конкретного автора. Знаходимо інформацію по ньому, перевіряємо його сторінки в соціальних мережах (фейк/не фейк), можете також написати йому та поспілкуватися з приводу публікації.

5. Звертаємо увагу на дату та час.

6. Знаходимо організацію чи особу, що стала джерелом цього матеріалу. Яка репутація? Чи достатньо обізнана в цій темі? Чи реальна взагалі?

7. Перевіряємо зображення - додаткова обробка знімку, використання фото, яке не має жодного відношення до теми матеріалу, невідомий автор.

Фактчекінг у світі:

Кожна країна по-різному розпізнає фейки, вводяться позначки правдивості в межах медійного простору держави.

Наприклад, канадський проєкт «Boloney Meter», що займається перевіркою слів політиків, вимірює рівень фейковості кількістю ковбаси у висловлюванні. Точний переклад слова «Boloney» з англійської - болонська варена ковбаса. Проте це слово має і переносне значення – «неправда», «брехня», «фейк».

У мексиканців трохи інша шкала – мисливська собака в капелюсі. Тут визначну роль грає головний убір, який ніби натякає на Шерлока Холмса, який намагається «винюхати» брехню політиків.

В Україні фактчекінг також існує та є доволі популярним. Згадаймо, хоча б інформаційну війну з Росію та низький рівень довіри населення до урядовців. Ми також маємо свою шкалу оцінювання інформації. Щопрада, у нас все набагато простіше: правда, напівправда та брехня.

Найпопулярніший портал перевірки інформації в Україні – StopFake, який було організовано в 2014 році. Його мета – перевірка та спростування перекрученої інформації та пропаганди про Україну в ЗМІ. Це волонтерський проєкт, створений студентами та викладачами Могилянської школи журналістики, а також учасниками програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism.

Корисні інструменти для фактчекінгу:

  • ProZorro – реєстрація державних закупівель та тендерів.
  • Factcheck.org – перевірка англомовних новин.
  • Suncalс – перевірка часу зйомки.
  • Snopes.com – веб-сайт з перевірки фактів.
  • YouTube Data Viewer – перевірка достовірності відео.
  • In Vid – верифікація відеоконтента.
  • Google Maps - карти.

Автор: Бикова Єлизавета

 




Далі...


Далі...


Далі...